Zgard Spirit of Carpathian Sunset (Дух Карпатських сутінків) 1. Sunset / Сутінки instrumental 2. Svarga / Сварга Подивись як на небі стожари палають Та відчуй що вони за усім наглядають Чи хотів би ти все потаємне збагнути Та чи в силі наш розум таке осягнути? Чи хотів би ти всі свої сни розуміти І з безсмертям долю свою розділити Звідки береться час і куди він зникає Чи можливо знайти того хто про це знає? Вічність манить завжди у космічну дорогу Кличе низько вклонитися батьку Сварогу Незбагненне прийняти та все зрозуміти Перед смертю своєю уже не тремтіти Човен всіх сподівань в висоті пропливає Позаземний простір тепер подолає У безодні небесній сузір’ями вкрита Сварга предвічна крутиться несамовита 3. Invocation / Закляття 4. Destiny Molphar / Доля Мольфара Стежка Мольфара Вється поміж гір поміж смереки Попри Синевир В погляді мудрому Сива давнина Сила Природи В дар йому дана Звуками дримби поза виднокрай Чари доносяться Наче водограй Через урочища Над бескидами Гомін трембіти З весни до весни Між крутосхилами Чути Мавок спів Скелі відлунюють Шум весняних злив Знахар й цілитель Віщий травознай Свої таємниці Всім не відкривай 5. About Russ / Про Русь Була колись могутня в нас держава Боялись всі і шанували В часи правління князя Святослава Данину вчасно віддавали Були розбиті Болгари і Хозари Та їх проклятий каганат Не йшли сюди монголи і татари Бо знищить їх Словянська рать Припев. Ти послухай мене свої очі відкрий якщо хочеш дізнатись про Русь Як розбила братів церква своїм хрестом Я сказати про це не боюсь Скільки болю і сліз проливали тоді Не святий Володимир а кат Зрадив віру батьків і народ погубив Час на жаль не повернеш назад 2 Роки минули загинув Святослав Від зради і ворожих рук Тоді брехні і смути час настав На княжий сів престол байстрюк Вино,розбрат і Візантійська діва Йому свідомість помутили Затіяв хреститись й почав криваві жнива І греки взяли що хотіли Припев За війною війна, за бідою біда Братовбивчі усобиці знов Із полона в полон окупантам поклон Червоніла в степах тоді кров Із князів у раби замість капищ церкви І данина орді золотій Русь,-що силою всім не вдавлось взяти Взяла зрада брехня і хрести Сварожа ніч в права вступила За нею йшли страшні часи, Серпом життя людські косила Я чую їхні голоси Наслідуючи волю предків Піднявши зброю вверх, клянусь Останню каплю крові й подих Віддам за тебе моя Русь 6. Stream of Memory / Течія спогадів instrumental 7. Eruption of Anger / Виверження гніву Накопичую, накопичую силу вогню Хай засяє, запалає, я з долонь іскри жадібно п`ю... п`ю... Накопичую, накопичую силу води Хай стікається розливається, повінь стане предвістник біди... біди... Накопичую, накопичую силу вітрів І в хурделицях, буривіями я СЕБЕ ненароком зустрів... зустрів... Накопичую, накопичую силу землі Землетрусами і вулканами загартуюсь в досвітній імлі... імлі... Пр. Натягнуті вени мов струни Із гнівом тепер в унісон Карбую на совісті руни Пройду за межу заборон Руками розведу я скелі Мій видох породжує смерч Потопом наповню пустелі Я кривді заб`ю в серце меч 8. Autumn Buried the Ground / Хоронила осінь землю Хоронила осінь землю, й накривала її жовтою листвою. І холодними дощами, побажала миру та спокою. Бо земля уже втомилась і скоріше хоче снігом вкритись, до весни у кризі спати, а з відлигою проснутись і збудитись. Чути сурми заспівали, все пронизуючи звуком своїм дужим. Мертвим небо відкривали, тим за кого завжди молимось і тужим. Крізь урочища й печери, з потойбіччя голос наших предків чути, що приходять до нащадків, славу й гордість в час урочний повернути. На погост приходять люди, й на могилах предків пригощають, і свічки горять повсюду, діти родичів покійних пригадають. Що пішли шляхетно в вічність, й повернутись хочуть у правнуках, в тих, що жити будуть мудро, а не в рабстві і душевних муках. Хоронила осінь землю, й накривала її жовтою листвою. І холодними дощами, побажала миру та спокою. А в землі тій домовини, як вагітна до весни чекає... гідним дітям батьківщини, чисті душі у тіла нові впускає. 9. Spirit of Carpathian Mountains / Духи гір Карпатських Поглинає ніч невпинно , сонячне проміння тіні поповзли безшумно, по землі й камінню Наче кров стікає в обрій, золоте світило і шатром багряним швидко небокрай накрило В срібному човні високо місяць випливає і зірками до світанку небо засіває А внизу по верховині Духи гір збудились, З покон віку і до нині в скелях причаїлись Небезпека у повітрі Страхом нагнітає Віч на віч зустрітись з ними Морок закликає Кожен з них у всій природі своє царство має і його з часів забутих все обороняє 10. Misty Skyline / Туманний обрій instrumental