Hetman
Clenching the Teeth
1. Де сокiл крилами здiйма (Where the Falcon Waves His Wings)
Слідкуй,дивись навколо
Ліс обіймає, душу тобі свою відає
Срібна вода з гір все знає
Ту історію що руйнували
Пам’ятай,не нехтуй,слухай
Шепіт річки,будь прозорим
Слово тверде май як карпати нерухомі
То є твій край з хліба й солі
Смерека вкрита снігом білим
На сонці сяє срібний килим
Легені повні повітрям зимним
Тут відчуваєш себе вільним
Побачивши потужність матінки природи
Відчуєш гордість за свою породу
Ту кров та сльози що предки землі відали
Збережи та дітям своїм покажи
Хай пам`ять крізь Віка живе
Та рід традиції рідних не мине
Де сокіл крилами до гір здійма
Дорогу вкаже місяць та зима
2. Стискаючи зуби (Clenching the Teeth)
Вибачте що не так, не вірю я у долі знак
Чомусь не розумію та не вірю вам
Ви давитесь грошима як голодний птах
Ніколи життя та душу не продам
Тримайте ось вам слова чарівні та красиві
Того ви добивались?
Де плачуть люди зголоднілі й сиві
Рабів собі зібрали, хто не продається ви прибрали
Наскільки треба бути мертвими й гнилими
Щоб забирати те що не робили
Та щоб відсохли руки ваші
Як забирати останню тарілку каші
Оскаженілі люди ідолів собі намалювали
Чорнилами що вкрали а не придбали
Почніть із себе ви спочатку люди
Самі засрали неньку лайно разом із вами тепер всюди
Я вірю що буде все інакше
Все зробимо щоб було краще
Стискати зуби не вперше нам
Свого я ніколи не віддам
3. Льється пісня, льеться кров… (The Song Streaming, the Blood Flowing)
Свіже повітря тут
Чиста сльоза як вода
Що річенькою тече
Для мене для тебе навіки вона
Там сонечко яскраве
Там лагідний спів птахів
Співуча мова наша
Ми єдине ціле із двох кольорів
Льється пісня льється кров
Крок за кроком знов і знов
Буде вітер нам співать
Річка буде кров змивать
Залиште дітям вогонь що пала
Навіщо їм попіл та горіла трава
Навіщо каміння що лежить на землі
Залиште країну не руйнуйте її
Навчайте дітей щоб були краще нас
Жити,любити бути кращим за вас
З природою жити та розуміти її
Правду в слово вкладати та не бути на дні
Бьється серце кров тече
Ти відчуваєш що живе
Море з вітром танок зла
Гнів природи все змива
Льється пісня льється кров
Крок за кроком знов і знов
Буде вітер нам співать
Річка буде кров змивать
4. Ти знаєш, що ти — людина?.. (You Know That You Are a Human...)
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
5. Доля (Fate)
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
«Учися, серденько, колись
З нас будуть люде»,— ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.
6. Погода (Weather)
Тремтіть небіжчика не змусиш від морозу,
Та й від жари він пітувать не стане,
Як не народить думку, хоч погану,
Муштрований, убогий розум.
Він буде завжди вірити прогнозам,
На все життя складать наївні пляни,
Вмивати морду заспану з-під крана -
Він побоїться поклонитись грозам.
Він, може, нишком буде навіть злитись,
Та побоїться, грішник, помолитись
І буде тихо та спокійно жить.
І тільки той, хто чхає на погоду,
Той, хто неслужить череву в догоду,
Зуміє правді й розуму служить.
7. Де зараз ви, кати мого народу?
Де зараз ви кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде;
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
8. Без надії сподіваюсь! Contra spem spero! (Hope Against Hope)
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на горку круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Lyrics in plain text format
