Zgard
Spirit of Carpathian Sunset (Дух Карпатських сутінків)
1. Sunset / Сутінки
instrumental
2. Svarga / Сварга
Подивись як на небі стожари палають
Та відчуй що вони за усім наглядають
Чи хотів би ти все потаємне збагнути
Та чи в силі наш розум таке осягнути?
Чи хотів би ти всі свої сни розуміти
І з безсмертям долю свою розділити
Звідки береться час і куди він зникає
Чи можливо знайти того хто про це знає?
Вічність манить завжди у космічну дорогу
Кличе низько вклонитися батьку Сварогу
Незбагненне прийняти та все зрозуміти
Перед смертю своєю уже не тремтіти
Човен всіх сподівань в висоті пропливає
Позаземний простір тепер подолає
У безодні небесній сузір’ями вкрита
Сварга предвічна крутиться несамовита
3. Invocation / Закляття
4. Destiny Molphar / Доля Мольфара
Стежка Мольфара
Вється поміж гір
поміж смереки
Попри Синевир
В погляді мудрому
Сива давнина
Сила Природи
В дар йому дана
Звуками дримби
поза виднокрай
Чари доносяться
Наче водограй
Через урочища
Над бескидами
Гомін трембіти
З весни до весни
Між крутосхилами
Чути Мавок спів
Скелі відлунюють
Шум весняних злив
Знахар й цілитель
Віщий травознай
Свої таємниці
Всім не відкривай
5. About Russ / Про Русь
Була колись могутня в нас держава
Боялись всі і шанували
В часи правління князя Святослава
Данину вчасно віддавали
Були розбиті Болгари і Хозари
Та їх проклятий каганат
Не йшли сюди монголи і татари
Бо знищить їх Словянська рать
Припев.
Ти послухай мене свої очі відкрий
якщо хочеш дізнатись про Русь
Як розбила братів церква своїм хрестом
Я сказати про це не боюсь
Скільки болю і сліз проливали тоді
Не святий Володимир а кат
Зрадив віру батьків і народ погубив
Час на жаль не повернеш назад
2
Роки минули загинув Святослав
Від зради і ворожих рук
Тоді брехні і смути час настав
На княжий сів престол байстрюк
Вино,розбрат і Візантійська діва
Йому свідомість помутили
Затіяв хреститись й почав криваві жнива
І греки взяли що хотіли
Припев
За війною війна, за бідою біда
Братовбивчі усобиці знов
Із полона в полон окупантам поклон
Червоніла в степах тоді кров
Із князів у раби замість капищ церкви
І данина орді золотій
Русь,-що силою всім не вдавлось взяти
Взяла зрада брехня і хрести
Сварожа ніч в права вступила
За нею йшли страшні часи,
Серпом життя людські косила
Я чую їхні голоси
Наслідуючи волю предків
Піднявши зброю вверх, клянусь
Останню каплю крові й подих
Віддам за тебе моя Русь
6. Stream of Memory / Течія спогадів
instrumental
7. Eruption of Anger / Виверження гніву
Накопичую, накопичую силу вогню
Хай засяє, запалає,
я з долонь іскри жадібно п`ю...
п`ю...
Накопичую, накопичую силу води
Хай стікається розливається,
повінь стане предвістник біди...
біди...
Накопичую, накопичую силу вітрів
І в хурделицях, буривіями
я СЕБЕ ненароком зустрів...
зустрів...
Накопичую, накопичую силу землі
Землетрусами і вулканами
загартуюсь в досвітній імлі...
імлі...
Пр.
Натягнуті вени мов струни
Із гнівом тепер в унісон
Карбую на совісті руни
Пройду за межу заборон
Руками розведу я скелі
Мій видох породжує смерч
Потопом наповню пустелі
Я кривді заб`ю в серце меч
8. Autumn Buried the Ground / Хоронила осінь землю
Хоронила осінь землю,
й накривала її жовтою листвою.
І холодними дощами,
побажала миру та спокою.
Бо земля уже втомилась
і скоріше хоче снігом вкритись,
до весни у кризі спати,
а з відлигою проснутись і збудитись.
Чути сурми заспівали,
все пронизуючи звуком своїм дужим.
Мертвим небо відкривали,
тим за кого завжди молимось і тужим.
Крізь урочища й печери,
з потойбіччя голос наших предків чути,
що приходять до нащадків,
славу й гордість в час урочний повернути.
На погост приходять люди,
й на могилах предків пригощають,
і свічки горять повсюду,
діти родичів покійних пригадають.
Що пішли шляхетно в вічність,
й повернутись хочуть у правнуках,
в тих, що жити будуть мудро,
а не в рабстві і душевних муках.
Хоронила осінь землю,
й накривала її жовтою листвою.
І холодними дощами,
побажала миру та спокою.
А в землі тій домовини,
як вагітна до весни чекає...
гідним дітям батьківщини,
чисті душі у тіла нові впускає.
9. Spirit of Carpathian Mountains / Духи гір Карпатських
Поглинає ніч невпинно ,
сонячне проміння
тіні поповзли безшумно,
по землі й камінню
Наче кров стікає в обрій,
золоте світило
і шатром багряним швидко
небокрай накрило
В срібному човні високо
місяць випливає
і зірками до світанку
небо засіває
А внизу по верховині
Духи гір збудились,
З покон віку і до нині
в скелях причаїлись
Небезпека у повітрі
Страхом нагнітає
Віч на віч зустрітись з ними
Морок закликає
Кожен з них у всій природі
своє царство має
і його з часів забутих
все обороняє
10. Misty Skyline / Туманний обрій
instrumental
Lyrics in plain text format
