Zgard - Totem
Original Version Digipack Version 1. Marevo - Dismal Visions (intro) 2:48 1. Marevo - Dismal Visions (intro) 2:48 2. Kraj legend - Land of Legends 7:56 2. Kraj legend - Land of Legends 7:56 3. Nashhadki gromu - Descendants of the Thunder 9:02 3. Nashhadki gromu - Descendants of the Thunder 9:02 4. Totem 9:06 4. Totem 9:06 5. Zhurba - Sorrow 8:07 5. Zhurba - Sorrow 8:07 6. Probach priroda - Forgive Us Nature 9:15 6. Probach priroda - Forgive Us Nature 9:15 7. Temnij volodar Karpat - Dark Lord of the Carpathians 8:42 7. Temnij volodar Karpat - Dark Lord of the Carpathians 8:42 8. Pivnich - The North 7:46 8. Pivnich - The North 7:46 total time 62:42 total time 62:42
1. Dismal Visions (intro) [Марево]  2. Land of Legends [Край легенд] Легендами повитий край, де рути запах і барвінка, де в горах чути водограй, де між світами хмари стінка. Кремезний дух сідих ночей, плекає сон несамовитий, кружляє в вихорі смертей, повір'ями він тут розлитий. В горнилі страху та молитві, урочища живих мерців, тут чути хрип що був у битві, тут замовляння є жерців. Стежками тих хто був до нас, ще не народженні блукають, прийдуть сюди іще не раз, ім'я котрих не називають. На полонині вечір гасне, тривожні звуки з відусіль, все оживає і вдихає, і втоми звук і рани біль. В горнилі страху та молитві, урочища живих мерців, тут чути хрип що був у битві, тут замовляння є жерців. На полонині вечір гасне, тривожні звуки з відусіль, все оживає і вдихає, і втоми звук і рани біль. 3. Descendants of the Thunder [Нащадки грому] Хай вітра свист,скаже нам що чекають нас Хай зливи звук вселить в нас знов стихію. Ми в небесах,Перуна діти є маєм силу Ми там де ніч сіє смерть й кладе у могилу ПР Став серед вітрів,руки рознімаю, Б'є позаду Грім,Блискавку тримаю. Це моя сестра і моя опора, в небо вже пора, Сварги де простори. Полети тепер де Богів обитель, де наш дух не вмер, де Род вседержитель Чада ми його сила і надія досягнем свого,хай лиш вітер віє 2 Хай край що вподобав я,буде процвітати, буде воріженьків силою лякати, Будем крізь ліса й поля весело Гуляти, воріженьків непокірних будем розкидати. 3 Настав той час,що кличе нас у руки зброю знову взяти настав той час, що кожен з нас у землю мусить полягати Нащадки грому,серед Карпат, готові до війни завжди. Нащадки грому,не йдуть назад поразки нашої не жди 4. Totem [Тотем]  Коли лише з'явилася земля, й тіла людські,ще душ своїх не мали, усі ліси,долини і поля, різноманітні Духи заселяли. Вони могли вселятися в усе, бо браму в Наву,ще не закривали, та їх усіх один чабан пасе, Володар мертвих що Велесом назвали. З покон віків чатує між світами, в лісах дрімучих трон його стоїть, і він завжди опікується нами, його ми чуєм, велично мовчить. Його рогата,велетенська постать, у волохатій шкурі на плечах, Ввійшла у память і стала нам Тотемом, його шанують в долинах і горах. Там де сонце в Полонині, знов шукає свою тінь, де ховалися смереки, там чекає тільки Він. Небо схилить свої очі, ти почуєш їхній звук, і коли приходить Велес, завмирає серця стук. Слов'янський Рід,то Велесові внуки, І Велес Бог мольфарів й чаклунів, його ми кличем,як берем бубен в руки, в ночі на капищі серед малих вогнів. Рогатий Бог,відомий всьому світу, і всюди носить різні імена, для всіх по різному він суть свою покаже, Його Тотемом взяли наші племена. Там де сонце в Полонині, знов шукає свою тінь, де ховалися смереки, там чекає тільки Він. Небо схилить свої очі, ти почуєш їхній звук, і коли приходить Велес, завмирає серця стук. 5. Sorrow [Журба] Нахлинув спогад ненароком, стиснуло серце від туги, Куди іду я крок за кроком? Розчарувань падуть сніги... Перед очима знову стали, усі хто поруч колись був, колись ми радістю палали, я майже все про це забув... Шляхами долі віддалились, одне від одного на жаль, напевно всі ми тут втомились, довіри чистити скрижаль... і мов чужі серед своїх, бідою знову хизувались, а посмішки такі пусті, журбою мовчки наповнялись... хтось серед спогадів існує в минулому колись Втонувши роки свої у снах марнує до дна самого там пірнувши 6. Forgive Us Nature [Пробач природа] Пробач природа,що ми тебе вбиваєм, і з кожним днем кволієш на очах, коли ти вмреш, що буде ми не знаєм, бо потонули в наживі та грошах. Пробач природа,що ріки потруїли, це твоя кров-де смерть вустили ми, і все живе,що на твоєму лоні, ми й далі нищим, в передчутті зими... Пробач природа,твоя краса вщухає, неначе свічка, гаснеш з кожним днем, а у повітрі десь смерті дух витає, на жаль ми час, назад не повернем. Пробач природа,людство не розумне, що мов сліпе та в мареві ночей, і не виконують завіти своїх предків, тож у майбутньому позбудуться дітей... Тебе живою,бажали поховати, твій стогін й плач,почути не хотіли, то ж мусиш людство жорстоко покарати, щоб вкрили землю безчислені могили... Хто сіє розпач,той в ній задихнеться, Мара завжди у пошуках біди, прийде й до тих,хто катом неньки зветься, й забере в ніч,де морок назавжди... 7. Dark Lord of the Carpathians [Темний володар Карпат]  Моє серце то Карпати, моє серце древній ліс, мої вени то кoрiння, ними я у гори вріс. моє серце гострі скелі, моя кров річки й озера, дух мій вітер з верховини, Де Богів старих печера. Водограй шумить в ночі, опускає срібні коси, по холодному камінню, крижану водицю носить. А смерек стіна висока, як списи серед туманів, прірва в небо не глибока, як стою серед Горганів. діти лісу вовкулаки, що зі мною поруч йдуть, я лишаю свої знаки, там де згардів темна суть 8. The North [Північ]  Північ...вітер холодний, вітер...завжди голодний, крила розправив- здобич знайшов, з ревом скаженим у танець пішов. Північ...море без краю, кригою сковані хвилі його, сяйво арктичне у небі палає, межі розшириює світла свого. Сніг...Знов не вщухає, білим туманом простір сховав. Сніг...все огортає, голе каміння щоб вкрити шукав. Простір,суворий і лютий, гнівом просякнутий весь небокрай, там де стихії зіткнулись могутні, пісня лунає усіх вовчих зграй. Lyrics in plain text format